Merge pull request 'лаб1: зробив секцію з основними визначеннями' (#14) from korbut into master
Reviewed-on: hasslesstech/edu-dis-labs#14 Reviewed-by: hasslesstech <user1@109.86.70.81> Reviewed-by: IO-23 Andrii Bodnar <bodnarandrew123@gmail.com>
This commit is contained in:
commit
c7447675c5
|
@ -11,8 +11,60 @@
|
|||
У висновку сформуємо ключові аспекти, на які слід звертати увагу, щоб забезпечити успішну та ефективну реалізацію проєкту.
|
||||
|
||||
## Основні визначення
|
||||
### Технічні визначення
|
||||
**База даних** [](https://uk.wikipedia.org/wiki/База_даних)
|
||||
|
||||
База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015). В загальному випадку база даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином, сучасна база даних, крім самих даних, містить їх опис та може містити засоби для їх обробки.
|
||||
|
||||
**SQL** [](https://uk.wikipedia.org/wiki/SQL)
|
||||
|
||||
SQL (англ. Structured query language — мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних та її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних. Сама по собі SQL не є ані системою керування базами даних, ані окремим програмним продуктом. На відміну від дійсних мов програмування (C або Pascal), SQL може формувати інтерактивні запити або, бувши вбудованою в прикладні програми, виступати як інструкції для керування даними. Окрім цього, стандарт SQL містить функції для визначення зміни, перевірки та захисту даних.
|
||||
|
||||
### Загальні визначення
|
||||
**Опитування** [](https://uk.wikipedia.org/wiki/Опитування)
|
||||
|
||||
Опи́тування — це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Опитування бувають соціологічні, політологічні, маркетингові, психологічні — залежно від предмету дослідження. Залежно від кількості опитуваних (вибірки, вибіркової сукупності) вони також можуть бути масовими, вибірковими, індивідуальними, експертними. Також використовується для вимірювання «громадської думки» з різних питань.
|
||||
|
||||
**Експерт** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
Експертом називають людину, що є фахівцем (спеціалістом) у певній предметній області (ПО) і може пояснити свої дії та міркування. Предметною областю називають будь-яку галузь діяльності людини, наприклад, “Технічні засоби автоматизації”, “Охорона довкілля”, “Системи штучного інтелекту” тощо.
|
||||
**Експертне опитування**
|
||||
Експертне опитування або опитування фахівців — це особливий метод маркетингового (і/або соціологічного) дослідження. В рамках такого опитування досліджувана тема обговорюється з експертами, компетентними в даній сфері.
|
||||
### Методи експертного опитування
|
||||
#### Активні методи
|
||||
Активні методи передбачають спілкування між організаторами та експертами. Можливі два напрямки активної роботи з експертами: індивідуальна робота з експертом (анонімна чи відкрита) та робота з групою в цілому.
|
||||
***
|
||||
#### До індивідуальних активних методів належать анкетування, інтерв’ю, діалог з експертом, ігри з експертом.
|
||||
|
||||
**Інтерв’ю** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
Інтерв’ю – це форма спілкування між дослідником та експертом, при якій дослідник ставить заздалегідь підготовлену чергу запитань. Можна замінити ці запитання на інші у відповідності до ситуації.
|
||||
|
||||
**Діалог** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
Діалог – це метод отримання знань у формі бесіди між дослідником та експертом, коли немає жорстко регламентованого плану проведеня і визначеного заздалегідь переліку запитань.
|
||||
|
||||
**Ігри з експертом** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
Ігри з експертом (експертні ігри) – це експерименти, у яких фахівцю пропонують важливі ситуації з предметної області. Фахівець повинен запропонувати рішення по виходу з цих ситуацій на основі свого життєвого досвіду, спеціальних знань та уявлень.
|
||||
***
|
||||
#### До методів активної роботи з групою в цілому належать методи круглого столу, мозкового штурму та рольові ігри.
|
||||
|
||||
**Круглий стіл** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
“Круглий стіл” передбачає обговорення певної проблеми, у якому приймають участь експерти з однаковими правами. Задача дискусії – вивчити проблему всебічно, тому слід запрошувати експертів, які належать до різних наукових напрямків, мають різний вік, стать і т.ін. Цей метод не передбачає терміновості прийняття рішення.
|
||||
|
||||
**Мозковий штурм** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
“Мозковий штурм (атака)” – один із найбільш поширених методів активізації думок. Його застосовують у тих випадках, коли потрібно знайти вирішення певної проблеми за дуже короткий час. Під час такого обговоренння кожний експерт повинен запропонувати свій шлях розвязання задачі або розвинути думку іншого учасника.
|
||||
|
||||
**Рольові ігри** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
Рольові ігри (експертні ігри) – це експерименти, у яких колективу спеціалістів пропонують складні ситуації з предметної області. Спеціалісти у процесі відкритого обговорення приймають рішення про шляхи виходу з цих ситуацій.
|
||||
***
|
||||
#### Пасивні методи
|
||||
До пасивних методів належать спостереження за діяльністю експертів, запис їхніх міркувань у процесі роботи (так звані *“думки вголос”*), лекції, які вони можуть прочитати. [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
|
||||
|
||||
*[Розділ містить визначення термінів та скорочень, які використовуються при аналізі предметної області.]*
|
||||
|
||||
## Підходи та способи вирішення завдання
|
||||
|
||||
|
|
Loading…
Reference in New Issue