docs/requirements/README.md

@@ -16,7 +16,39 @@
 
 ## Підходи та способи вирішення завдання
 
-*[Розділ містить опис підходів, моделей та способів вирішення завдання.]*
+[Методисти виділяють методи **заочного** та **очного** експертного опитування.](http://elbib.in.ua/vidi-ekspertnogo-opituvannya-metodologiya-ta-metodi-sotsiologichnih-doslidjen.html)
+
+До методів **заочного** опитування відносять:
+- письмове опитування («збір думок»);
+- анкетування;
+- дельфійська техніка;
+
+До **очних** методів належать:
+- «мозкова атака».
+
+Письмове опитування (або «збір думок») – вважається найпростішим методом заочного опитування експертів. Він полягає в тому, що експертам надають спеціально підготовлені опитувальні листи, в яких вони повинні викласти свою думку по суті поставлених питань. При складанні експертного опитувальника від 50 до 90% використовуються відкриті питання. Збір думок подібний вільному інтерв'ю і відрізняється від нього лише письмовою формою опитування.
+
+Плюси: дає можливість залучити велику кількість експертів.
+
+Мінуси: заочний опитування пов'язане з організаційними труднощами, зумовленими низьким рівнем повернення анкет.
+
+Анкетування – даний тип опитування може бути сформований як у відкритій, так і в закритій формі. Сильно відрізняється від письмового збору думок, оскільки спрямоване на з’ясування оцінок фахівцями тих чи інших аспектів готового рішення.
+
+Плюси: можливість анонімного збору даних; значно спрощує можливість збору даних; стандартизація.
+
+Мінуси: учасники можуть відмовитися від відповідей або дати неправильні відповіді через обмежену варіативність; негнучкість методу (негативна сторона стандартизованості).
+
+Метод Дельфі – опитування експертної групи в кілька турів з узгодженням думок експертів. Суть цього методу в тому, щоб за допомогою серії послідовних дій - опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів - домогтися максимального консенсусу при визначенні правильного рішення. Метод передбачає опитування експертів в кілька турів (зазвичай 2-3), обробку результатів кожного туру, інформування їх про ці результати і знову повторення такої ж процедури. У першому турі відповіді даються без аргументації. Після обробки виділяються крайні і середні судження і повідомляються експертам. У другому турі опитувані знову звертаються до своїх оцінок. Так як вони мали досить часу на роздуми і дізналися про існування інших позицій з цього приводу, вони можуть переглянути свої погляди або, навпаки, посилити їх аргументацію. Після другого туру обробляються нові оцінки - крайні і середні думки узагальнюються, підсумки знову доповідають експертам. Так повторюється 3-4 рази. Практика показує, що після третього або четвертого туру думки експертів не змінюються. В ході подібної процедури виробляється узгоджена оцінка, причому дослідник не повинен нехтувати громадською думкою тих, хто після неодноразових опитувань залишився на своїй позиції.
+
+Плюси: подібна техніка дозволяє зменшити вплив недостатньо компетентних експертів на групову оцінку, як це спостерігається при простому анкетуванні. Воно досягається за рахунок отриманої цінної інформації від більш компетентних експертів.
+
+Мінуси: часові витрати; можливість втрати мотивації учасників.
+
+Метод «мозкової атаки» («Мозкового штурму») вважається найбільш відомим методом колективного прийняття творчих рішень. Він являє собою вільний, неструктурований процес генерування власних ідей, спонтанно пропонованих учасниками, навколо заданої теми. Філософія цього методу виходить із припущення, що при звичайних прийомах обговорення виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішення. Гальмівний вплив надають боязнь невдачі, страх виявитися смішним і т.д.
+
+Плюси: стимулювання творчості; розширення горизонтів.
+ 
+Мінуси: відсутність структури; можливість домінування деяких учасників.
 
 ## Порівняльна характеристика існуючих засобів вирішення завдання