База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015). В загальному випадку база даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином, сучасна база даних, крім самих даних, містить їх опис та може містити засоби для їх обробки.
**SQL** [](https://uk.wikipedia.org/wiki/SQL)
SQL (англ. Structured query language — мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних та її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних. Сама по собі SQL не є ані системою керування базами даних, ані окремим програмним продуктом. На відміну від дійсних мов програмування (C або Pascal), SQL може формувати інтерактивні запити або, бувши вбудованою в прикладні програми, виступати як інструкції для керування даними. Окрім цього, стандарт SQL містить функції для визначення зміни, перевірки та захисту даних.
Опи́тування — це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Опитування бувають соціологічні, політологічні, маркетингові, психологічні — залежно від предмету дослідження. Залежно від кількості опитуваних (вибірки, вибіркової сукупності) вони також можуть бути масовими, вибірковими, індивідуальними, експертними. Також використовується для вимірювання «громадської думки» з різних питань.
Експертом називають людину, що є фахівцем (спеціалістом) у певній предметній області (ПО) і може пояснити свої дії та міркування. Предметною областю називають будь-яку галузь діяльності людини, наприклад, “Технічні засоби автоматизації”, “Охорона довкілля”, “Системи штучного інтелекту” тощо.
**Експертне опитування**
Експертне опитування або опитування фахівців — це особливий метод маркетингового (і/або соціологічного) дослідження. В рамках такого опитування досліджувана тема обговорюється з експертами, компетентними в даній сфері.
### Методи експертного опитування
#### Активні методи
Активні методи передбачають спілкування між організаторами та експертами. Можливі два напрямки активної роботи з експертами: індивідуальна робота з експертом (анонімна чи відкрита) та робота з групою в цілому.
***
#### До індивідуальних активних методів належать анкетування, інтерв’ю, діалог з експертом, ігри з експертом.
Інтерв’ю – це форма спілкування між дослідником та експертом, при якій дослідник ставить заздалегідь підготовлену чергу запитань. Можна замінити ці запитання на інші у відповідності до ситуації.
Діалог – це метод отримання знань у формі бесіди між дослідником та експертом, коли немає жорстко регламентованого плану проведеня і визначеного заздалегідь переліку запитань.
**Ігри з експертом** [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
Ігри з експертом (експертні ігри) – це експерименти, у яких фахівцю пропонують важливі ситуації з предметної області. Фахівець повинен запропонувати рішення по виходу з цих ситуацій на основі свого життєвого досвіду, спеціальних знань та уявлень.
***
#### До методів активної роботи з групою в цілому належать методи круглого столу, мозкового штурму та рольові ігри.
“Круглий стіл” передбачає обговорення певної проблеми, у якому приймають участь експерти з однаковими правами. Задача дискусії – вивчити проблему всебічно, тому слід запрошувати експертів, які належать до різних наукових напрямків, мають різний вік, стать і т.ін. Цей метод не передбачає терміновості прийняття рішення.
“Мозковий штурм (атака)” – один із найбільш поширених методів активізації думок. Його застосовують у тих випадках, коли потрібно знайти вирішення певної проблеми за дуже короткий час. Під час такого обговоренння кожний експерт повинен запропонувати свій шлях розвязання задачі або розвинути думку іншого учасника.
Рольові ігри (експертні ігри) – це експерименти, у яких колективу спеціалістів пропонують складні ситуації з предметної області. Спеціалісти у процесі відкритого обговорення приймають рішення про шляхи виходу з цих ситуацій.
***
#### Пасивні методи
До пасивних методів належать спостереження за діяльністю експертів, запис їхніх міркувань у процесі роботи (так звані *“думки вголос”*), лекції, які вони можуть прочитати. [](https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/8a8030cf-bfc1-4586-b197-1c7e3bf02700/content)
[Методисти виділяють методи **заочного** та **очного** експертного опитування.](http://elbib.in.ua/vidi-ekspertnogo-opituvannya-metodologiya-ta-metodi-sotsiologichnih-doslidjen.html)
Письмове опитування (або «збір думок») – вважається найпростішим методом заочного опитування експертів. Він полягає в тому, що експертам надають спеціально підготовлені опитувальні листи, в яких вони повинні викласти свою думку по суті поставлених питань. При складанні експертного опитувальника від 50 до 90% використовуються відкриті питання. Збір думок подібний вільному інтерв'ю і відрізняється від нього лише письмовою формою опитування.
Плюси: дає можливість залучити велику кількість експертів.
Мінуси: заочний опитування пов'язане з організаційними труднощами, зумовленими низьким рівнем повернення анкет.
Анкетування – даний тип опитування може бути сформований як у відкритій, так і в закритій формі. Сильно відрізняється від письмового збору думок, оскільки спрямоване на з’ясування оцінок фахівцями тих чи інших аспектів готового рішення.
Плюси: можливість анонімного збору даних; значно спрощує можливість збору даних; стандартизація.
Мінуси: учасники можуть відмовитися від відповідей або дати неправильні відповіді через обмежену варіативність; негнучкість методу (негативна сторона стандартизованості).
Метод Дельфі – опитування експертної групи в кілька турів з узгодженням думок експертів. Суть цього методу в тому, щоб за допомогою серії послідовних дій - опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів - домогтися максимального консенсусу при визначенні правильного рішення. Метод передбачає опитування експертів в кілька турів (зазвичай 2-3), обробку результатів кожного туру, інформування їх про ці результати і знову повторення такої ж процедури. У першому турі відповіді даються без аргументації. Після обробки виділяються крайні і середні судження і повідомляються експертам. У другому турі опитувані знову звертаються до своїх оцінок. Так як вони мали досить часу на роздуми і дізналися про існування інших позицій з цього приводу, вони можуть переглянути свої погляди або, навпаки, посилити їх аргументацію. Після другого туру обробляються нові оцінки - крайні і середні думки узагальнюються, підсумки знову доповідають експертам. Так повторюється 3-4 рази. Практика показує, що після третього або четвертого туру думки експертів не змінюються. В ході подібної процедури виробляється узгоджена оцінка, причому дослідник не повинен нехтувати громадською думкою тих, хто після неодноразових опитувань залишився на своїй позиції.
Плюси: подібна техніка дозволяє зменшити вплив недостатньо компетентних експертів на групову оцінку, як це спостерігається при простому анкетуванні. Воно досягається за рахунок отриманої цінної інформації від більш компетентних експертів.
Мінуси: часові витрати; можливість втрати мотивації учасників.
Метод «мозкової атаки» («Мозкового штурму») вважається найбільш відомим методом колективного прийняття творчих рішень. Він являє собою вільний, неструктурований процес генерування власних ідей, спонтанно пропонованих учасниками, навколо заданої теми. Філософія цього методу виходить із припущення, що при звичайних прийомах обговорення виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішення. Гальмівний вплив надають боязнь невдачі, страх виявитися смішним і т.д.
Плюси: стимулювання творчості; розширення горизонтів.
|Типи відповідей| 4 шт. |⚪ |4 шт. (до 13 шт.)|⚪ |⚪|30 шт. (до 52 шт.)|40+ шт.|
|К-ть запитань в одній формі|50|безліч|10 (до безмежності)| безліч |100 (до 1 тис.)|безліч|безліч|
|К-ть форм | 50 (до 10 тис.) |безліч | безліч |3| 5 (до 100)|10 (до безмежності)| безліч |
|Макс. к-ть опитаних|10 тис. (до 10 млн.)|безліч | 25/міс. (до 40 тис./рік) |10/міс. (до 10 тис./міс.)|100/міс. (до 10 тис./міс.)|200/форму (до 100 тис./рік)|1 тис./міс. (до 10 тис./міс.)|
*[Робляться висновки щодо доцільності розробки нової або модифікації існуючої інформаційної системи, необхідності та способів інтеграції з системами(сервісами) третіх сторін, тощо.]*
